ЯКЩО НЕ ПРИЙМАТИ РІШУЧИХ КРОКІВ У БОРОТЬБІ З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ, СМЕРТНІСТЬ ВІД НЬОГО ЗРОСТЕ В 2 РАЗИ
Питання протидії туберкульозу в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики в сфері охорони здоров’я. Крім того, Україна приєдналася до Глобальної стратегії ВООЗ, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.
Пандемія COVID-19 поставила під загрозу досягнення багатьох країн у боротьбі з туберкульозом. Вірус не тільки додав ризиків людям, які мають туберкульоз, а й призвів до збоїв у наданні послуг, пов’язаних з туберкульозом. Це відобразилося на загальній тенденції поширення захворювання та смертності від нього у всьому світі і вимагає невідкладних широких зусиль по поверненню достатньої уваги саме туберкульозу.
За даними Глобального звіту ВООЗ по туберкульозу за 2021 рік, кількість осіб, у яких вперше діагностували туберкульоз скоротилося з 7,1 мільйона в 2019 році до 5,8 мільйона в 2020 році. Найбільше скорочення показників виявлення туберкульозу припало на 16 країн світу, і, на жаль, Україна одна з них.
Про цю проблему та готовність України долати її, говорили під час пресбрифінгу представники ВООЗ, Центру громадського здоров’я та НСЗУ.https://www.facebook.com/watch/?v=588797325707120
Подія покликана привернути увагу широкої аудиторії до наслідків недостатньої уваги до туберкульозу під час розповсюдження COVID-19 та кроків, які робить держава, щоб боротьба з туберкульозом була ефективною.
За словами національного фахівця з питань туберкульозу, Бюро ВООЗ в Україні Георгія Димова, кількість виявлених випадків туберкульозу знизилася у всьому світі в середньому на 15%. Ті позитивні темпи реального зниження захворюваності, які були досягнуті в доковідний період, знизилися майже до нуля. Якщо не вживати рішучих дій, нас може чекати зростання смертності від туберкульозу, в тому числі і в Україні — в 2 рази.
Більше про те, як Україна використовує інноваційні підходи для боротьби з туберкульозом, розказала завідувач відділу координації програм діагностики та лікування туберкульозу ЦГЗ Яна Терлеєва. Вона нагадала про те, що проблему недовиявлення туберкульозу під час пандемії COVID-19 посилила схожість симптомів обох захворювань. Наявність високої температури, тривалий кашель та слабкість можуть дезорієнтувати як сімейного лікаря, так і пацієнта. Вони помилково приписують їх виключно COVID-19, до того ж виснажлива робота первинної ланки у період пандемії змістила фокус уваги медиків.
«Для вчасного виявлення туберкульозу і лікарям, і пацієнтам, які звертаються зі скаргами на свій стан, потрібно прислухатись до симптомів більш прискіпливо. Краще провести додаткові обстеження для виключення туберкульозу, ніж допустити його руйнівний вплив на організм», — зазначила Яна Терлеєва.
Вона додала, що сьогодні всі регіони України мають доступ до інноваційних методів діагностики туберкульозу, які дозволяють встановити діагноз вже за декілька годин, а не місяців, як це було раніше. Мова йде про молекулярно-генетичний аналіз, який проводиться за допомогою тесту GeneXpert. Він дозволяє визначити не тільки наявність мікобактерій в біоматеріалі пацієнта, а й чутливість туберкульозу до ліків. Це дозволяє вже з перших днів призначити пацієнту лікування. «Все це також посилює нашу відповідь на ті обставини, в яких сьогодні опинилася боротьба з туберкульозом. Зі сторони протитуберкульозної служби не припинялись дії по запровадженню інновацій, розробці нормативної бази і охопленню людей з туберкульозом якісним медичним і соціальним супроводом», — зазначає Яна Терлеєва. Це стосується й використання інноваційних скорочених режимів лікування резистентного туберкульозу. Якщо раніше людина приймала препарати 2 роки, то сьогодні в умовах операційних досліджень ефективність показують схеми на 9 місяців прийому ліків.
Нові методи діагностики і лікування вже закріплені в оновлених Стандартах охорони здоров’я при туберкульозі. Цей документ було розроблено на основі нових рекомендацій ВООЗ. Відтепер українського пацієнта мають лікувати так, як лікують туберкульоз в будь-якій країні Європи.
Стосується це і наближення медичного обслуговування до пацієнта. А саме — розповсюдження практики амбулаторного лікування туберкульозу. Свою роль в цьому відіграє Програма медичних гарантій, яка забезпечує механізм рівного доступу людей до якісної допомоги без катастрофічних витрат з власної кишені. Про неї в контексті боротьби з туберкульозом розповів Дмитро Самофалов т.в.о. Голови Національної служби здоров’я. Він зазначив, що особливий фокус Програми медичних гарантій це саме діагностика і лікування інфекційних захворювань, в тому числі туберкульозу.
«Ми вже бачимо перші результати, що цей інструмент працює. При застарілій системі, орієнтованій на переважне лікування в умовах стаціонарів із фінансуванням «ліжок» зростала кількість резистентних випадків туберкульозу, адже перебуваючи тривалий час у стаціонарі без належного інфекційного контролю людина могла повторно інфікуватися. Ми почали впроваджувати сучасні підходи у лікуванні і зменшувати час перебування пацієнта в стаціонарі, що є людиноорієнтованим європейським підходом. Це приклад того, як ми наближаємо допомогу до пацієнта і пришвидшуємо його повернення до сім’ї, роботи, навчання», — підкреслив Дмитро Самофалов.
Він додав, що за пакетом послуг «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги», майже 500 закладів уклали договір з НСЗУ, з них 5 приватні і окремо 5 лікарів ФОП.
Проте боротьба з туберкульозом це не тільки про ліки і медичне обслуговування. Спікери акцентували, що це і боротьба з бідністю та дискримінацією людей, яких торкнувся туберкульоз. Тільки все це у комплексі створить підгрунтя для подолання туберкульозу, адже здоров’я це не розкіш, а пряме право людини.
https://phc.org.ua/news/yakscho-ne-priymati-rishuchikh-krokiv-u-borotbi-z-tuberkulozom-smertnist-vid-nogo-zroste-v-2
