Skip to main content

Автор: Admin

ВИМОГИ ПМГ 2020

У 2020 році на виконання Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” Програма медичних гарантій запрацює в повному обсязі. Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) буде закуповувати медичні послуги у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) усіх рівнів надання медичної допомоги, організаційно-правової форми (крім бюджетної установи) та форми власності (далі – надавачів) і оплачувати їх за договором. Процедура закупівель медичних послуг передбачатиме дотримання надавачами умов надання послуг та специфікацій на конкретні послуги/групи послуг (далі – вимоги).

Вимоги є мінімальними і лише специфікують окремі важливі для Програми медичних гарантій умови роботи надавачів за договором з НСЗУ і не є галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Діяльність закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) і надалі регламентуватиметься чинним законодавством.

Вимоги до медичних послуг сформовані таким чином, що будь-який заклад, незалежно від його назви, рівня надання медичної допомоги та спеціалізації, який відповідає вимогам до надання послуг в межах Програми медичних гарантій, може укласти договір з НСЗУ на надання відповідної послуги/групи послуг.

Обов’язковими умовами для укладення договорів з НСЗУ залишаються:
– автономізації закладу (перетворення в комунальне некомерційне/казенне підприємство);
– комп’ютеризації закладу (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо);
– підключення закладу до ЦБД ЕСОЗ через обраний МІС;
– наявності у закладу діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
– підписання договору з Національною службою здоров’я України.

https://nszu.gov.ua/likar-2020

ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ

Україна приєдналася до Глобальної стратегії, ухваливши Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.

Стратегічні цілі:

  • зниження захворюваності на 80%;
  • зниження смертності на 90%;
  • підвищення ефективності лікування від усіх форм ТБ, зокрема лікарсько-стійкого туберкульозу на понад 90% порівняно з 2015 роком.

Усі пацієнти з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно у зручних та комфортних домашніх умовах. 

Для досягнення зазначених цілей країна має виконати такі завдання:

  • максимально забезпечити амбулаторне лікування туберкульозу, яке буде націлене на пацієнта і передбачатиме його соціальну підтримку;
  • мережа протитуберкульозних закладів має бути реорганізована відповідно до епідеміологічної ситуації в кожній області;
  • фінансування протитуберкульозних закладів має відбуватися за новими механізмами, що спрямовані на результат лікування;
  • населення має володіти основними поняттями про туберкульоз, завдяки чому має зникнути упереджене ставлення як до хворих на ТБ, так і до самої хвороби;
  • туберкульоз і латентну туберкульозну інфекцію мають виявляти на ранній стадії;
  • профілактика туберкульозу має охопити всі ключові групи населення, які цього потребують, та ВІЛ-інфікованих осіб;
  • пріоритетом має стати швидке визначення стійкості до протитуберкульозних препаратів із застосуванням молекулярно-генетичних методів лабораторної діагностики;
  • лікування хворих на туберкульоз має бути комфортним, безпечним для пацієнта, з короткими режимами;
  • пацієнти повинні мати безперешкодний доступ до АРТ, замісної терапії, заходів формування прихильності до лікування та психосоціальної підтримки;
  • протитуберкульозні препарати мають видавати лише за рецептом;
  • має бути створено систему паліативної допомоги хворим на туберкульоз.

 У грудні минулого року в Україні зареєстровано 1 918 випадків туберкульозу:

  • 1 553 нових випадків захворювання;
  • 365 пацієнтів із рецидивом;
  • 36 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
  • 92 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
  • 61 інший випадок;
  • 3 випадки з невідомою історією попереднього лікування.

Загалом у грудні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 18 674 людини.

https://phc.org.ua/news/derzhavna-strategiya-protidii-vil-infekciisnidu-tuberkulozu-ta-virusnim-gepatitam-do-2030-0

ВООЗ ОНОВЛЮЄ ПОЛІТИКУ ЩОДО МОЛЕКУЛЯРНИХ АНАЛІЗІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Діагностика туберкульозу та резистентності до рифампіцину в усьому світі не є досконалою. Щоб розв’язати цю проблему, ВООЗ оновила політику стосовно молекулярних аналізів, котрі використовують як початкові тести для діагностики туберкульозу та резистентності до рифампіцину.

У грудні 2019 року відбулася нарада незалежної групи ВООЗ із розробки керівних принципів, де було розглянуто відповідні оновлення. Детальні рекомендації будуть опубліковані 2020 року як частина Зведених настанов з діагностики ТБ. Вони міститимуть значно вдосконалений підхід до діагностики туберкульозу в дорослих і дітей, зокрема, його резистентних до рифампіцину форм. Про це йдеться у Ключовому оновленні щодо нових молекулярних аналізів, оприлюдненому ВООЗ у швидкому повідомленні 13 січня цього року.

Основні зміни:

  • висока діагностична точність та покращення результатів аналізу Xpert MTB/RIF (затвердженого ВООЗ у 2010 році) як первинного тесту для діагностики легеневого туберкульозу та виявлення резистентності до рифампіцину;
  • висока діагностична точність аналізу Xpert Ultra (аналіз наступного покоління для Xpert MTB/RIF), випущеного виробником 2018 року;
  • покращена діагностика резистентності у дітей за допомогою будь-якого аналізу на конкретних зразках, таких як мокротиння, кал, носоглоткові та шлункові проби;
  • покращена діагностика туберкульозу і його резистентних форм за допомогою будь-якого аналізу у пацієнтів із позалегеневим туберкульозом.

Виявлення випадків туберкульозу молекулярними методами тестування поліпшилося на 49% порівняно з 2013 роком і тепер становить близько 95%.

Відповідно до міжнародних рекомендацій, з 2018 року Україна використовує молекулярні методи (GeneXpert) як первинні діагностичні тести.

Для швидшого отримання результатів лабораторних досліджень упроваджено інформаційну систему GxAlert, яка дає змогу контролювати роботу комплексів GeneXpert у режимі реального часу та керувати запасом картриджів і частотою помилок.

У 2019 році здійснено повномасштабне впровадження чутливіших картриджів Ultra у співпраці з Національною референс-лабораторією з мікробіологічної діагностики туберкульозу за підтримки гранту Глобального фонду.

Зусилля із діагностики туберкульозу, а надто його стійких форм, мають важливе значення для:

  • припинення глобальної епідемії туберкульозу;
  • реалізації стратегії ВООЗ щодо боротьби з туберкульозом;
  • досягнення цілей сталого розвитку ООН.

https://phc.org.ua/news/vooz-onovlyue-politiku-schodo-molekulyarnikh-analiziv-yaki-vikoristovuyut-dlya-diagnostiki

ДЕРЖАВНА СТРАТЕГІЯ ПРОТИДІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА ВІРУСНИМ ГЕПАТИТАМ ДО 2030 РОКУ

Україна ухвалила Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року.

ВІЛ/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити В та С, поєднані патології формують основний тягар інфекційних хвороб в Україні, безпосередньо впливають на погіршення якості та тривалості життя, призводять до тяжких наслідків для здоров’я, сприяють втраті працездатності та передчасній смертності, зумовлюють появу множинних супутніх станів та захворювань, що в цілому визначає протидію поширенню цих хвороб важливим завданням громадського здоров’я.

https://phc.org.ua/news/derzhavna-strategiya-protidii-vil-infekciisnidu-tuberkulozu-ta-virusnim-gepatitam-do-2030-roku

Туберкульоз

У грудні 2019 р. в Україні зареєстровано 1 918 випадків туберкульозу:

  • 1 553 нові випадки захворювання;
  • 365 пацієнтів із рецидивом;
  • 36 пацієнтів, які відновили лікування після перерви;
  • 92 пацієнти, які розпочали повторне лікування після невдалого;
  • 61 інший випадок;
  • 3 випадки з невідомою історією попереднього лікування.

Загалом у грудні 2019 р. від туберкульозу лікувалися 18 674 людини.

https://phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-gruden-2019-roku

СТАТИСТИКА ВІЛ В УКРАЇНІ: ГРУДЕНЬ 2019 РОКУ

У грудні 2019 р. в Україні офіційно зареєстровано 1 600 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 509 пацієнтів діагностовано СНІД, а 228 людей померли від СНІДу.

Шляхи інфікування ВІЛ в Україні у грудні 2019 р.:

  • гетеросексуальний — 1 118;
  • гомосексуальний — 36;
  • парентеральний — 426;
  • вертикальний — 228 **;
  • невідомий — 7.

* Без урахування даних АР Крим із 2014 р. і частин територій Донецької та Луганської областей із 2015 р.

** Більшість із них (близько 98%) після 18 місяців не матиме ВІЛ-інфекції.

https://phc.org.ua/news/statistika-vil-i-tb-v-ukraini-gruden-2019-roku

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

Одним із основних поведінкових чинників розладу репродуктивного здоров’я є захворювання, що передаються статевим шляхом. Вони нерідко стають причиною безпліддя, невиношування вагітності, а також пренатального інфікування плоду з можливими важкими наслідками і навіть вадами розвитку плоду. Тривалий перебіг цієї групи хвороб часто призводить до безпліддя, адже наслідком нездорового способу життя є запальні хвороби статевих органів.

Щорічне виникнення репродуктивних проблем у понад 11 000 жінок пов’язане з позаматковою вагітністю, рівень якої значною мірою впливає на репродуктивні процеси. Науковцями доведено, що ризик виникнення позаматкової вагітності після перенесеного запального процесу статевих органів збільшується у 6–10 разів.

Реальним показником епідемічного стану захворюваності на ЗПСШ є захворюваність на сифіліс. Останніми роками в Україні є тенденція до зниження захворюваності на сифіліс і гонококову інфекцію. У 2017 р., порівняно з 2016-м, кількість жінок з уперше в житті діагностованим сифілісом зменшилася на 8,5% і становила близько 1 300 осіб.

Упродовж останніх років в Україні щорічно виявляють понад 15 000 жінок з локалізацією злоякісних новоутворень у жіночих статевих органах

Злоякісні новоутворення посідають друге місце серед причин смерті жінок працездатного віку. Незважаючи на функціонування достатньої мережі жіночих консультацій, гінекологічних відділень та кабінетів онкопрофілактичних оглядів, щорічне забезпечення такими оглядами із цитологічним дослідженням близько 55% жінок у віці 18 років, рівень онкогінекологічної захворюваності залишається високим, хоча тенденція є спадною.

Захворюваність жінок на злоякісні новоутворення у 2013–2017 рр.:

тіла матки (зниження на 9%);

молочних залоз (зниження на 6,4%);

шийки матки (зниження на 14%);

яєчників (зниження на 7,7%).

Водночас лишається високою захворюваність на злоякісні новоутворення жінок фертильного віку — 19% на рак шийки матки, 7,5% — на рак тіла матки, 9% — на рак яєчників і 32% — на рак молочної залози.

Залишається незадовільним і стан здоров’я вагітних жінок на тлі підйомної тенденції основних хвороб, що впливають на розвиток перинатальної патології та перинатальної смертності. Наразі у кожної четвертої вагітної спостерігається анемія, яка залежить від якості й повноцінності харчування (що зумовлено передусім соціально-економічним становищем сімей) та є маркером як соціально-економічного добробуту країни, так і гіпоксії плоду. За даними кореляційного аналізу виявлено зв’язок між частотою анемії вагітних і рівнями перинатальної та дитячої смертності. Надзвичайно серйозною проблемою в сучасній Україні є зростання удвічі захворюваності вагітних на цукровий діабет — від 0,3 на 100 вагітних у 2013 р. до 0,5 — у 2017 р.

Є негативна тенденція щодо частоти хвороб системи кровообігу — з 13,5% у 2013 р. до 14% у 2017 р., що інтерпретують як наслідок низької репродуктивної культури та безвідповідальної статевої поведінки.

Незважаючи на впровадження інноваційних перинатальних технологій високими за підйомної тенденції залишаються рівні гестозів — 5,8 на 100 вагітних у 2013 р. і 6,3 у 2017 р. та прееклампсій і еклампсій — 2% і 2,1% відповідно.

У жінок, що курять, спостерігають безпліддя, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання статевих органів та невиношування вагітності

Найбільш небезпечно для репродуктивного здоров’я, коли протягом дня жінка викурює більше десяти сигарет. Високий ризик безпліддя у цій категорії жінок пояснюють низкою патофізіологічних змін, таких як порушення фолікулогенезу, продукції стероїдних гормонів, рецептивності ендометрію, імплантації заплідненої яйцеклітини тощо.

Дослідження показали, що середній вік жінок з алкогольною інтоксикацією становить 21–25 років. Стан репродуктивного здоров’я в молодих жінок з алкогольною залежністю характеризується порушеннями, серед яких 82,5% — хронічні запальні захворювання статевих органів. У кожної другої жінки наявні розлади менструальної функції як за типом менометрорагій (60%), так і олігоменореї (40,8%). Частота невиношування вагітності становить 35,3–47,1% випадків відповідно за гострої та хронічної алкогольної інтоксикації.

Під час хронічного вживання наркотичних речовин у людини знижується рівень статевих гормонів у плазмі крові. У чоловіків відбувається гальмування продукції тестостерону — біологічної хімічної речовини, що підвищує сексуальну чутливість нервових закінчень шкірних і слизових покривів. У жінок порушується функція яєчників.

Наркотичні речовини негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток організму у зв’язку з пошкодженням внутрішньоклітинних структур заплідненої яйцеклітини, ембріона і плода. Крім того, вони опосередковано змінюють властивості слизової оболонки матки, порушують гормональний фон вагітної жінки. Це відбувається у критичні періоди розвитку вагітності — доімплантаційний, імплантаційний та період плацентації (органогенезу). Порушується процес імплантації, утворення плаценти (дитячого місця) і розвиток ембріона. У зв’язку з цим багато ембріонів гине, вагітність припиняється.

Не тільки медичні, а й соціально-економічні проблеми впливають на репродуктивне здоров’я

Несприятливим фактором є чимала кількість розпадів сімей після народження дитини. У 2004 р. кількість розлучень становила 173 163, або 3,6 на 1 000 осіб. За останнє десятиріччя значно збільшилася кількість неповних сімей (з одним із батьків) або сімей, де один із батьків не є біологічним батьком/матір’ю дитини.

Надзвичайно важливим для України є забезпечення доступності якісної та ефективної медичної допомоги широкому загалу

На жаль, загальне зниження рівня життя і зростання масштабів бідності погіршило доступність медичної допомоги, насамперед через високу вартість ліків, медичних товарів, послуг охорони здоров’я. Зокрема, 24% домогосподарств не мали змоги придбати необхідні ліки.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

Штучне переривання вагітності шкодить репродуктивному здоров’ю

У структурі причин материнської смертності, якій можна було запобігти, аборти і пов’язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної десятої жінки, що померла під час вагітності.

В Україні штучний аборт все ще вважають одним із методів регулювання народжуваності у випадках недостатності або неефективності контрацепції.

Значне зменшення загального показника абортів на 1 000 жінок репродуктивного віку порівняно з минулими роками (32,09 у 2000 р. і 8,78 у 2017 р.) має важливе значення. Водночас, у розвинутих країнах світу цей показник у 2–3 рази нижчий.

Протягом п’ятирічного періоду в Україні загальна кількість усіх штучних переривань вагітності за бажанням жінки зменшилася на 29,3% (10,55 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 7,46 у 2017 р.).

Наразі світова спільнота визнає ефективність медикаментозного аборту. Реєстрація медикаментозних абортів в Україні розпочата з 2007 р. і за десятирічний період їх кількість зросла у 5,6 разу (0,14 у 2007 р. і 0,8 у 2017 р.).

Аборт не є методом планування сім’ї, але, у випадку прийняття жінкою рішення перервати вагітність у термін, дозволений законодавством, послуги мають бути надані з використанням безпечних методів і дотриманням репродуктивних прав жінки. Кюреточний метод аборту є небезпечним способом переривання вагітності.

Упродовж останніх років сформувалася тенденція до зменшення кількості абортів, здійснених небезпечними методами: якщо у 2013 р. на один небезпечний аборт припадало 3,7 безпечного, то 2017 р. — 7,3.

Важливим методом планування сім’ї та збереження репродуктивного потенціалу населення шляхом попередження абортів і пов’язаних з ними ускладнень є контрацепція. Зниження кількості абортів можна досягти за умови охоплення сучасними методами контрацепції 70–75% жінок фертильного віку. За п’ять останніх років спостерігають негативну тенденцію щодо застосування як гормональних засобів контрацепції — 210 на 1 000 жінок фертильного віку у 2013 р. і 183 у 2017 р., так і протизаплідної спіралі — 133 і 120 відповідно.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я — це стан фізичного, розумового і соціального благополуччя. Він характеризує здатність до:

  • зачаття і народження дітей;
  • можливості сексуальних стосунків без загрози захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
  • безпечної вагітності, пологів, виживання і здоров’я дитини;
  • благополуччя матері;
  • можливості планування наступних вагітностей, зокрема попередження небажаної вагітності.

Репродуктивна система людини закладається ще в період внутрішньоутробного розвитку. Передумовою правильного розвитку та функціонування репродуктивної системи майбутнього малюка є нормальний фізіологічний перебіг вагітності та пологів у матері.

Ризики для репродуктивного здоров’я

  • Спосіб життя. Хронічний стрес, низька фізична активність, невпорядковані статеві зв’язки, незбалансоване харчування, відсутність режиму навчання й відпочинку тощо.
  • Вживання тютюну, алкоголю, наркотиків.
  • Екологія. Забруднення навколишнього середовища, високий рівень радіації тощо.
  • Соціальне середовище. Низький рівень життя, безробіття тощо.
  • Спадковість.
  • Недоступність або низька якість медичних послуг.
  • Недоступність послуг з консультування та інформування.

Згідно з українськими та світовими даними, основними проблемами репродуктивного здоров’я є:

  • материнська і дитяча смертність;
  • інвалідність серед дітей;
  • високий рівень абортів;
  • невиношування вагітності;
  • високий рівень ускладнень вагітності та пологів;
  • поширеність жіночої та чоловічої безплідності;
  • захворюваність населення на ЗПСШ.

Рекомендації щодо збереження репродуктивного здоров’я

Вибір оптимального віку для народження дитини. Відкладення народження первістка до 20-річного віку матері корисне як для неї, так і для дитини.

Дотримання інтервалів між народженням дітей, необхідних для відновлення здоров’я матері. Після вагітності й пологів, для повного відновлення організму жінки, необхідно близько трьох років. Перерва між вагітностями менше двох років підвищує ризик передчасних пологів і народження дітей з малою вагою та інших ускладнень.

Уникнення небажаної вагітності та абортів, зокрема шляхом використання сучасних засобів контрацепції. Аборт як метод регулювання народжуваності є небажаним і може призводити до негативних наслідків для репродуктивного здоров’я жінки в майбутньому.

Безпечні та ефективні методи контрацепції. Лікар допоможе із вибором контрацептива, що відповідатиме найбільш прийнятному методу контрацепції, з урахуванням індивідуальних потреб і стану здоров’я.

Попередження зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Очевидно, що наслідки таких захворювань можуть негативно впливати на репродуктивну функцію. У випадку зараження під час вагітності ІПСШ ускладнюють її перебіг та спричиняють розвиток тяжких вад плоду.

Відмова від шкідливих звичок. Куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин може серйозно зашкодити репродуктивній функції, включно з розвитком імпотенції у чоловіків, ризиками для нормального перебігу вагітності, формуванням тяжких вад розвитку та інших ризиків для здоров’я дитини.

Знання факторів, що впливають на репродуктивне здоров’я, є першим кроком на шляху до його збереження. Інформованість та грамотне використання контрацепції попередить небажану вагітність та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Своєчасна діагностика і лікування цих захворювань допоможуть звести до мінімуму негативний вплив інфекційно-запальних процесів на репродуктивну функцію.

Планування та ретельна підготовка майбутніх батьків до вагітності, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок сприяють нормальному перебігу вагітності й пологів, народженню здорових дітей.

Турбота про своє здоров’я, зокрема й репродуктивне, має стати нормою і культурою поведінки кожної людини та суспільства загалом.

https://phc.org.ua/news/scho-varto-znati-pro-reproduktivne-zdorovya

Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний фтизіопульмонологічний центр»

Харківська область, 61096 м. Харків, вулиця Ньютона, 145