Інфекційний контроль

У своїй роботі щодо гігієни рук медпрацівники мають дотримуватися положень наказу Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614.

Комунальне некомерційне підприємство «Обласний протитуберкульозний диспансер №1» є головним лікувально-профілактичним закладом для надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню Харківської області з різними формами та локалізацією туберкульозу.

Туберкульоз – особливо небезпечна інфекція, основний шлях передачі  якої аерогенний, тому дуже важливо в протитуберкульозному закладі забезпечити систему заходів щодо захисту пацієнтів та персоналу. 

Профілактика туберкульозу шляхом дотримання заходів інфекційного контролю є пріоритетним завданням у нашому закладі.

Архітектурно-планове рішення відділень диспансеру забезпечує оптимальний санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режими перебування хворих.

Будівля стаціонару має 4 входи (для хворих, на харчоблок, для входу в адміністративну частину 1-го поверху, для входу на санпропускник та приміщення кафедри ХНМУ) та 2 внутрішні сходи (одні використовуються для пересування хворих). У структурних підрозділах диспансеру визначено зони ризику. Для медичного персоналу створені службові приміщення – кімнати для переодягання, прийому їжі, душові кабіни, лікарі працюють в ординаторській.Відділенняоблаштовані палатами з комфортним перебуванням пацієнтів за типом напівбоксів і обладнані душем, туалетом та умивальником. 

палата з комфортним перебуванням пацієнта
коридор відділення№2 для хіміорезистентного ТБ

УФ радіометр-дозиметр ТЕНЗОР-71.

З метою попередження зараження персоналу відділення і перехресного інфікування пацієнтів, які перебувають на лікуванні, відділення оснащенні вентиляційною системою відповідно до вимог нормативних документів та екранованими бактерицидними опромінювачами, розташованими у кожній палаті та службових приміщеннях, які дозволяють проводити знезараження повітря цілодобово і в присутності людей. Щорічно забезпечується перевірка технічного стану інженерними працівниками згідно договору. Головною медичною сестрою проводиться перевірка енергетичної дози ультрафіолетового випромінювання за допомогою УФ радіометра-дозиметра ТЕНЗОР-71.

Застосування сертифікованих респіраторів класів захисту FFP2 і FFP3 персоналом, а також хірургічних масок контагіозними хворими дозволяє істотно знизити ризик передачі туберкульозу. Диспансер забезпечений в достатній кількості різними типами респіраторів.

Aura 9332+EN149:2001
FFP3NRD

У КНП ХОР « ОПТД №1» визначені зони і приміщення, де респіратори і маски використовуються в обов’язковому режимі.

Це зображення має порожній атрибут alt; ім'я файлу image-7.png
фіт тест ЗМ FТ-10 для визначення щільності прилягання респіратора (капюшон з коміром, два розпилювача)

Співробітники  диспансеру проходять  ФІТ-тест на визначення щільності прилягання респіратора. Комплект містить капюшон з коміром, два розпилювача, розчин для перевірки чутливості і розчин для тестування, і докладну інструкцію користувача.

У відділеннях закладу суворо дотримується дезінфекційно-стерилізаційний режим.

У закладі існує центральне стерилізаційне відділення.

сухожарові шафи ГП-80

Медичний персонал відділення працює згідно наказу МОЗ України №552 від 11.08.2014 Державні санітарні норми та правила  «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я».  Відділення забезпечене найсучаснішим обладнанням: автоклави ГК-103 та сухожарові шафи ГП-80.

кабінет бронхоскопії

Кабінет бронхоскопії обладнаний  апаратом  HOREV-2516A   для автоматичного миття та дезінфекції  фібробронхоскопів препаратом Аніазин синерджи.

пункт хірургічної обробки рук в предопераційній

В роботу закладу впроваджений наказ МОЗ України №798 від 21.09.2010 Про затвердження методичних рекомендації «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу». Всі пункти хірургічної та гігієнічної обробки рук обладнані диспенсорами зі шкірним антисептиком і рідким туалетним милом. Для миття рук в передопераційній хірургічного відділення встановлено ліктьові змішувачі для умивальника.

Моніторинг ефективності заходів інфекційного контролю проводить в закладі Комісія з інфекційного контролю.

Персонал диспансеру щорічно проходить навчання з питань інфекційного контролю. Наші фахівці володіють знаннями щодо чотирьох компонентів інфекційного контролю та використовують їх у своїй практичній діяльності.

НАКАЗ МОЗ України ві 01.02.2019  № 287 “Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз.”https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-19#Text

Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) — проблема, від якої страждають не тільки пацієнти й відвідувачі закладів охорони здоров’я, а й самі медичні працівники. ІПНМД відносять до переліку професійних інфікувань медичних працівників.

До прикладу, за період 2015–2019 років захворюваність на туберкульоз (нові випадки й рецидиви) працівників протитуберкульозних закладів у середньому становила 22,1 на 10 тисяч працівників (близько 50 випадків щороку). Цей показник майже втричі перевищує захворюваність на туберкульоз серед загального населення та вказує на неефективність впровадження заходів з інфекційного контролю за туберкульозом.

Порівняння випадків захворювання на COVID-19 серед медичних працівників в Україні та світі вказує, що станом на травень 2020 року, середній відсоток медичних працівників серед захворілих у світі становив 3,9%, в Україні — 19,5%. Станом на кінець березня 2021 року у США, за даними CDC, цей показник становив 1,5%, в Україні — близько 4%. Так в Україні за весь час пандемії захворіло 95 286 медичних працівників, 955 випадків недуги стали летальними (станом на 21 жовтня 2021 року).https://phc.org.ua/news/yak-poperediti-infikuvannya-medichnikh-pracivnikiv-pid-chas-vikonannya-profesiynikh-obovyazkiv

Заклади охорони здоров’я — перша лінія з виявлення, реагування та недопущення розповсюдження інфекційних хвороб. Системне спостереження за правилами безпечного надання медичної допомоги дає змогу попередити та/або зменшити поширення мікроорганізмів, збудників інфекційних хвороб, і відіграє ключову роль у протидії поширенню антимікробної резистентності.

З ухваленням наказу МОЗ №1614 в Україні запроваджується новий підхід до протидії виникненню і розповсюдженню ІПНМД. 

Порядок здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку ІПМНД зміщує акцент із «всеосяжного» і спрямованого на покарання епіднагляду на локальний (рутинний, націлений на задоволення місцевих потреб). Це стане підґрунтям для впровадження в ЗОЗ заходів із профілактики інфікування відповідно до місцевого контексту.

Запровадження дозорного епіднагляду за ІПМНД за допомогою проведення визначення одномоментної розповсюдженості ІПНМД та використання антимікробних препаратів, дасть можливість отримувати валідні дані для прийняття рішень на національному рівні. А також у координації з Центром громадського здоров’я та Центрами контролю і профілактики хвороб допоможе ефективно реагувати на інфекційні загрози в майбутньому, у тому числі сприятиме впровадженню заходів, якізнизять ризики професійного інфікування працівників ЗОЗ.

Виконання комплексу заходів інфекційного контролю унеможливлює інфікування особи, яка контактує з хворим, що в свою чергу знижує ризик виникнення професійних захворювань на туберкульоз та внутрішньо лікарняної передачі різних штамів туберкульозу від хворого до хворого.

ІНФЕКЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ У ЗАКЛАДАХ ОЗhttps://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/infekciyniy-kontrol-u-zakladakh-oz


 наказ від 06.09.2022 №1602 (далі — Наказ №1602) внесло зміни до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами.https://www.youtube.com/playlist?list=PLiUQ4J0vu34p4dMuvP2JoQbLquVvZJjAF


ЗАБОРОНА РЕЦИРКУЛЯТОРІВ. НАБУВ ЧИННОСТІ НАКАЗ МОЗ ПРО ВИКОРИСТАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В МЕДЗАКЛАДАХ

2 серпня 2021 року набув чинності наказ МОЗ України № 882 щодо раціонального використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання (далі — УФБ), як засобу профілактики інфекційних хвороб. 

Документом забороняється використання рециркуляторів, адже цей засіб дезінфекції повітря не має доведеної ефективності. Це дозволить медичним закладам зекономити мільйони гривень щороку та спрямувати ці кошти на інші ефективні заходи системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю.

Також забороняється використання озонппродукуючих УФБ лампЦе виключає шкідливий фактор, який негативно впливає на здоров’я пацієнтів та медичних працівників.

Натомість уперше в Україні системно регламентується використання УФБ випромінювання у закладах охорони здоров’я відповідно до сучасних принципів доказової медицини у сфері інфекційного контролю.

https://phc.org.ua/news/rekomendacii-schodo-vikoristannya-ultrafioletovogo-oprominennya-uf-dlya-dezinfekcii

Наказ впроваджує ефективні підходи до використання ультрафіолету в медичних закладах, зокрема:

  • перемішування повітря при використанні екранованих УФБ випромінювачів у зонах високого ризику передавання аерогенних інфекцій;
  • розрахунок часу роботи відкритого УФБ випромінювача;
  • орієнтовний розрахунок кількості випромінювачів.

https://phc.org.ua/news/zaborona-recirkulyatoriv-nabuv-chinnosti-nakaz-moz-pro-vikoristannya-ultrafioletovogo